Любий дядьку!
Ваш лист до мене получений у Колодяжному, але мама мені ще не переслала його, тільки написала, що там у ньому стоїть.
можна послати до «Хлібороба»; коли Ви думаєте, що він туди годиться, то тим краще, а для «Дзвінка» я ще кінчаю іншу поему, отже, і він не буде обиджений. Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору, і, може, він таки дістанеться до мене. Випуски «La grande Encyclop?die» прошу прислати мені сюди скоріше, я перекладатиму, не гаючись.
Про літературно-етнографічний журнал «Житє і слово» я знаю і збираюсь туди дещо послати. Одним словом, постараюсь не бити байдиків сеї зими і не мостити помосту в пеклі. Ох, не один там мій камінець заложений!.. Спочатку, приїхавши в Київ, якось нічого не робилось, а проходив час у тій осоружній біганині на Крещатик тощо та в одпочиванні після неї. Тепер діла краще пішли. Я вже почала нарешті вчитись по-англійськи (се моє давнє бажання!), і поки що діло йде влад, невважаючи на собачу вимову. Проте я думаю, що нема в світі такого звука, якого б я не могла вимовити, постаравшись трошки. Тепер я ще більше допевнилась, що з книжки, без живої речі, не можна вивчитись англійської вимови, та, здається, не тільки англійської, а й ніякої. Ох, коли-то я читатиму Шекспіра в оригіналі?
Олег мій вчиться дуже пильно, і часом стоїть труда вигнати його погуляти на вулицю, а так за різними справами то вже їй ніколи ходити. Досі мені нічого не вадило те, що я ходила чимало, але оце почались то морози, то мряка, то ожеледь і мій організм пригадав, що вже зимовий сезон починається, та все-таки сей зимовий сезон почався так лагідно, що я маю добру надію на сей рік.
А як же Ви маєтесь? Чи таки думаєте об різдві до Рима їхати? Чи отримали Ви мого листа з чортами? Мені цікаво, чи хутко звідси доходять листи до Софії. Шкода мені, якщо пропало те, що Ви мені в Одесу посилали. Тут я бачила частину відповіді Вартовому, відповідь ся робить на людців враження, принаймні дискусію викликає, а се добре, бо між нашим людом в чимало таких шкаралупників, що їх не хутко проймеш. Чудна людина сей Вартовий, часом говорить, як чоловік, а часом, як настоящий невіглас! Сі порівняння цілої літератури з «шматом гнилої ковбаси» і т. п. – се щось несвітське! Але в відповіді є помилка при цінуванні наших патріотів-літератів – невже Левицький має більш талану, ніж Кониський?.. Ні, се трудно зважити.
А знаєте, в Києві якось гірше листи пишуться! Се, певно, від того, що я од Вас тут ще не мала ні одного листа.
Бувайте здорові! Я і Олег (вещий!) цілуємо вас і просимо не забувати нас, бо все ж таки ми тепер роду відбились, то треба ж нас хоч листами навідувати.
Ваша Леся